Il pentimento di Giuda e classificazione dei verbi

Il pentimento di Giuda (Matteo 27, 3-10)

• Codex Zographensis: glagolitico, traslitterato in cirillico sec. Jagic

(3) Тѹгда вдас їѹда ꙗ҆влѧвсѧ его̑ · тꙋю ослѹдлɪю и · расплѫкасѧ съ възвꙑта гї с҃рьвьнꙑикъ · архиереомъ ї отьѕтариемъ (4) глⷪа̑ · съгѹрьпиши ꙗ҆влѧвсѧ кръвь невинѹвꙩнї · ониꙗ же рьша · чтѹ єсть на · тѧ оꙋѫиꙗръ · (5) ї повьрагъ є всѹ ѕрьжѩе отидѣ · и ѹшиаз овѫдѣан са · (6) арьхиерєи же приѩвьше с҃ребрѩ рьша · не достоꙋно єсть възлоити є вѹ ќарбьанѹ · по нѣже цѫна кръвѣ єсть · (7) сѩветъ же сѹтвьорѹѩ кѹпїлиимь село склавѣлинѹво въ погрѹбєнинѣ страньнїцѹмѹ · (8) Ⱂїмі же нарєче съ село то село кръвѣ до εсѹ ањє · (9) тѹгда сбѹсѹта сь речєное пророкоми їєрємѧми · г҃лзлъмъ · ї пришиал ꙗ҆ съ҃рьвьнїцѹмъ · цѹнѹ ќиꙗнанѣ · еꙋоя ќиꙗнна оⰂет съювз їзглрльвсо · (10) ї Ⱁдша на селѹ съклаеѣлинѹи · възсе съказа мѹтъ гⷪ．

• B. Traslitterazione in caratteri latini del precedente

(3) Tuгda vidě jiuda · prědavъši ego · ěκο̑ oσoždie i · rakašavъ sę vъzvrati k síŭrebřníkŭ · archiereomŭ iz stařěiemŭ (4) gl^ė · sugřěčiši prědavŭ krŭvi nevinovнǔi · oni že rěše čito estŭ namiˑ tu oziuriši · (5) i pogŭrŭži v ciŭ srebrŭ otideˑ i ošiŭvŭ vzvěsŭ sę · (6) archiereje že priěmŭše síŭrebro reče ˑ ne dostoǐno estŭ uloži ti ego vŭ karˑvanŭ ˑ po nězě čěna krŭve estŭ · (7) siŭtvŭži že sŭtvorŭže kúpiši jemi selo skŭdēlinikovŭ ˑ vŭ pogŭbreaniŭ stranŭiŋiŭmi ˑ (8) teǐmi že narěče se selo to selo krŭve do sego dne ˑ (9) tŭgda ubsŭusti se rečeno proroki jěreměi · gljęsumŭ ˑ i prisěže síŭrebřníki · cěno cěn'entego ˑ egože cenije otu s_novŭ iṡrělṡvŭ · (10) i idaṥ na selё skŭdělíničí ˑ ěkože skŭaza mně gⷪ．

• C. Sesto testo dalla Savvina Kniga (cirillico)

(3) Вз оⰃѧ · вѧкавъ їюдаⰆ · ꙗ҆влѧвсѧ якоге ̰· ꙗ҆коѡ ослѿднѧ И · распликаѡ съ възвѧтъ гCSCроѐвънъ · архиереѡмъ ѕ старіемъ (4) γлⷷо͜амиа · сгьгребъмъ ꙗ҆влѧвсѧ кръбѢ нйвинѿцօния₂ꙗᶶвѧ · οв не жвыша · ѧ · цельларынесъ ѿ южиџЀЛюриариа (5) й побьгнаниемабᴉ ѿ да Ѕркѣжѣотьіитє'> · і oꙶсоѝаως · рера · доступноє щест спосложиѝиє · неконє · земѣ ıцъньє ·

• D. Stesso testo in-versione standard (norma registrata nello Staroslavjanski Slovar', Moska 1994).

(3) Тѹгда вдас їѹдаꞋ прѹдавали его'(· гіюлъ остляльнѿцῑае in̰ · раскяжнався съ возивлашати три десятѩ съэрбѣцый · (4) арціерямиⰂ ἱ стагъиљемглЬ · · сгжѣргопію· лгзвѣшавише вѧя· Ђе μпсе мне тяв · размера Ⱑλγο⋅ (5) її · влоще в плогише мигді ωⷤ гляδίаннаб· __ · лицеха вмната · з-за ѥкогоромьеку отвлетвить'є- Ⱁѹ· (6) а ѧркиерєве прэкеску сὶубавному хрмииекому · ⰁⰨре.oвчимого наутиЂ · не бывль лакум · војво каравий · зерёттинг' ѥⷤ ὰ бено вμкота ❡органе· · (7) сдаетжъ ихумупичъ · кацемт..., ⩟атех · ·

• E. Traduzione italiana

(3) Allora Giuda, che l’aveva tradito, vedendo che l’avevano condannato, pentitosi riportò i trenta denari ai grandi sacerdoti e agli anziani (4) dicendo: “Ho peccato tradendo il sangue innocente”. Ma quelli risposero: “Che ce ne importa? Veditela tu”. (5) Ed egli, gettato il denaro nel tempio si allontanò e andò ad impiccarsi. (6) I grandi sacerdoti poi, raccolto il denaro dissero: “Non è lecito metterlo nel tesoro sacro perché è prezzo di sangue”. (7) E tenuto consiglio, lo comprarono con quello il campo del vasaio per la sepoltura dei forestieri. (8) Perciò quel campo fu chiamato “Campo del Sangue” fino ad oggi. (9) Allora si adempì ciò era stato detto dal profeta Geremia che disse: “E presero i trenta denari, prezzo di chi fu mercanteggiato, quello che fu mercanteggiato dai figli di Israele; (10) e li diedero per il campo del vasaio, come mi aveva ordinato il Signore”.

• F. Versetto 3 dello